На допомогу вчителю


Характеристика
_________________________________________________________________,
______________________________________ року народження,
учня ______ класу ЗШ № 34 Вінницької міської ради
______________________________________________________ навчається у школі з __________________________ класу. Зарекомендував себе як (старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний) учень. Має навчальні досягнення (високого, достатнього, середнього, низького) рівня. Навчається (в повну міру своїх сил, не в повну міру, потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання, навчається погано).Має довільну (зорову, слухову, механічну, змішану) пам’ять, (гарно, добре, швидко, повільно) запам’ятовує учбовий матеріал. Виявляє (логічне, образне, конкретне, творче) мислення. Має здібності до вивчення _____________________________________________________________________________________________________________________. На уроках завжди (уважний, активний, байдужий, виконує домашнє завдання, допомагає товаришам). Має добрий загальний розвиток. Багато читає.
До виконання громадських доручень ставиться (сумлінно, дбайливо, недбало).Брав активну участь (у громадському житті школи та класу, спортивному житті школи). Був учасником (шкільної, міської, ) олімпіади, конкурсу, нагороджений (дипломом, грамотою). (Скромний, веселий, товариський, стриманий, врівноважений, розсудливий, дисциплінований, самостійний, піддається чужому впливу чи ні). Правила поведінки (завжди свідомо виконує, не завжди, виконує на вимогу вчителя, ігнорує, має порушення дисципліни).  Має авторитет серед однокласників. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями.
      Батьки приділяють належну увагу вихованню сина (не приділяють уваги, нехтують вихованням, погано впливають та інше). 



Директор закладу __________________________ В.П.Крамар
Класний керівник        _____________________

Характеристика
_______________________________________________________________,
________________________________________ року народження,
ученицю ______ класу ЗШ № 34 Вінницької міської ради
___________________________________ навчається у школі з _______ класу.      Зарекомендувала себе як (старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна) учениця. Має навчальні досягнення (високого, достатнього, середнього, низького) рівня. Навчається (в повну міру своїх сил, не в повну міру, потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання, навчається погано).Має довільну (зорову, слухову, механічну, змішану) пам’ять, (гарно, добре, швидко, повільно) запам’ятовує учбовий матеріал. Виявляє (логічне, образне, конкретне, творче) мислення. Має здібності до вивчення ________________________________________________________. На уроках завжди (уважна, активна, байдужа, виконує домашнє завдання, допомагає товаришам). Має добрий загальний розвиток. Багато читає.
               До виконання громадських доручень ставиться (сумлінно, дбайливо, недбало). Брала активну участь (у громадському житті школи та класу, у спортивному житті школи). Була учасником (шкільної, міської, ) олімпіади, конкурсу,  нагороджена (дипломом,грамотою). (Скромна, весела, товариська, стримана, врівноважена, розсудлива, дисциплінована, самостійна, піддається чужому впливу чи ні). Правила поведінки (завжди свідомо виконує, не завжди, виконує на вимогу вчителя, ігнорує, має порушення дисципліни.  Має авторитет серед однокласників. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями.
                      Батьки приділяють належну увагу вихованню дочки (не приділяють уваги, нехтують вихованням, погано впливають та інше).        

Директор закладу _______________________В.П. Крамар
Класний керівник        ___________________









Методичні рекомендації щодо підвищення кваліфікації та ефективної роботи педагога в міжкурсовий період

         В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково   
 важливого значення набуває систематична робота з підвищення кваліфікації  
педагогічних працівників післядипломної освіти. Курсова підготовка – одна із основних форм підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів.
         Відповідно до закону України «Про освіту» стосовно забезпечення               безперервної освіти педагогічних працівників, підвищення їх фахового, освітнього та загальнокультурного рівня  Департамент освіти, міський методичний кабінет здійснює курсову та семінарську підготовку педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів міста.
         Міський методичний кабінет рекомендує  загальноосвітнім навчальним закладам продовжувати створення  алгоритму  ефективної роботи педагогів в міжкурсовий період, розрахований на 5 років. Тому робота методичної служби щодо відстеження результативності курсової підготовки та ефективності роботи в міжкурсовий період є актуальною.
        Вирішити ці проблеми методична служба міста може,створивши алгоритм ефективної роботи педагога в міжкурсовий період, розробивши інструментарій відстеження результативності курсової підготовки педкадрів.
        Алгоритм ефективної роботи педагога в міжкурсовий період розрахований на п’ять років і передбачає п’ять етапів.
        На першому етапі педагог разом з керуючим заступником директора, керівником методичного об’єднання підбирає проблему, над якою працюватиме,визначає мету та свої завдання,обирає тему курсової підготовки,з’ясовує час та термін курсової підготовки.
        Другий етап передбачає вироблення плану дій педагога (протягом п’яти років  перспективне планування й поточне планування – план дій педагога на                 найближчий рік). Він вибирає джерела,засоби збору інформації, методи її аналізу, визначає, деталізує очікуваний результат.
        Третій етап – дослідження: безпосередня робота педагога над проблемою. Цей етап найтриваліший за часом і містить: збирання інформації, аналіз її джерел, обмін досвідом (через відвідування відкритих уроків майстрів педагогічної справи, обговорення, виступи, диспути МО), нарешті, на курсову підготовку до якої педагог вирушає озброєним інформацією, досвідом, щоб шліфувати, поповнювати набуті знання.
          Цей етап передбачає й «посткурсову роботу» - аналіз,систематизацію            здобутої інформації.
           Четвертий етап – практична діяльність. Він передбачає застосування набутих компетенцій на практиці, причому форми такої діяльності можуть бути найрізноманітнішими:
-           корекція річних планів педагога з огляду на реалізацію досліджуваної         проблеми, отриманих попередніх результатів;
-           узагальнення, систематизація досвіду на методичних об’єднаннях,              педрадах;
-           демонстрація набутих компетенцій через систему відкритих уроків, участь у конкурсах, навчальних семінарах ( міських,обласних), робота в творчих групах (теж різних рівнів);
-           видання друкованих матеріалів у професійних журналах, збірках;
-           аналіз досягнень учнів у контексті реалізації досліджуваної проблеми.
П’ятий етап – завершення роботи над проблемою й перехід на якісніший
етап роботи. Він передбачає самооцінку процесу і результатів дослідження, висновки (ступінь реалізації мети і завдань педагога), оцінку МО, методиста ММК.
Так виглядатиме схема алгоритму ефективної роботи педагога «протягом 5 років» «від курсів – до курсів»:
          
              

Підготовка


Підготовка

                                           


 
КУРСИ
Подпись: Планування                                                                                                       
Подпись: Завершення роботи
                                    




Застосування

Дослідження
                                                       
      


Створення алгоритму ефективної роботи педагога в
міжкурсовий період

          


1. Підготовка до підвищення кваліфікації:
     -  визначення проблемної теми, мети та завдань педагога.
2. Планування: вироблення плану дій педагога:
     -  вибір джерел та засобів збирання інформації;
     -  вибір методів аналізу інформації;
     -  визначення очікуваного результату.
3. Дослідження: робота педагога над проблемою:
     -  аналіз джерел інформації;
     -  обмін досвідом: відкриті уроки, виступи на МО;
     -  збирання інформації, її обробка;
      -  курсова підготовка;
      -  посткурсова робота: аналіз, систематизація інформації.
4.Застосування набутих компетенцій на практиці:
      -  реалізація проблеми в річних планах педагога;
      -  виступи на методичних об’єднаннях, педрадах;
      -  участь у конкурсах-оглядах, конкурсі «Учитель року»;
      -  участь у навчальних семінарах (міських,шкільних);
      -  створення (участь) у творчих групах (міських,шкільних);
      -  видання друкованих матеріалів у професійних журналах, збірках; виконання
           після курсового завдання;
      - аналіз навчальних досягнень учнів;
      - аналіз рівня формування компетентностей.
 5.Завершення роботи:
      -  самооцінка процесу і результатів дослідження;
      -  висновки;
      -  оцінка МО, методиста МК.
Відстеження результативності діяльності педагога в міжкурсовий період пропонується здійснювати за шкалою активності. За 1 рік педагог повинен набрати певну кількість балів, наприклад, 10-30 балів – це низький рівень, а 80 – 130 балів – високий.
Отже, на рівні школи, МО, міста можна зібрати, проаналізувати, скільки вчителів працює з низьким або високим рівнем активності. Наприклад, з даної діаграми видно, що 15% педагогів школи працює з низьким рівнем активності,                35 % - із середнім, 25 % - з достатнім і високим.
                      Керівнику МО буде цікаво отримати таку інформацію для корекції          
         планів, діяльності МО. Методична служба міста може побачити вік, предмет,
         кваліфікаційний рівень, педагогів з низьким, середнім рівнем активності або,  
         навпаки, з високим рівнем. І вже разом з МО, навчальним закладом координувати,
        планувати дії,спрямовані на виправлення ситуації. «Шкала активності» є гнучким
        інструментом виміру, бо кожне місто(район) може внести в неї зміни, змінити   
        максимальну, мінімальну кількість балів, додати або вилучити  деякі форми роботи.          
Інструментарій відстеження результативності курсової підготовки
педкадрів

Оцінка діяльності педагога в між курсовий період шкалою активності педагога:
Діаграма
Результативність роботи школи
Усього: 130 балів                                                            

Зростання навчальних досягнень учнів
20 балів

                                                                                                                          


Друковані матеріали в професійних виданнях
20 балів

Створення (участь) творчих груп (міських, шкільних)
20 балів (15 балів)

Проведення навчальних міських (шкільних) семінарів
20 балів (15 балів)

Участь у конкурсах «Учитель року», інших конкурсах
20 балів

Виступи на педагогічних радах
10 балів

Виступи на методичних об’єднаннях
10 балів

Реалізація проблеми в річних планах педагога
10 балів
 











Низький рівень – 10-30 балів.
Середній рівень – 30-50 балів.
Достатній рівень – 50-80 балів.
Високий рівень – 80-130 балів.


Методист з навчальних дисциплін ММК                                                    Г.Ф.Пелішенко


                   




                 Щоб сприяти успішному та вмотивованому навчанню, важливо більше схвалювати роботи дітей, аніж виправляти чи вказувати на помилки Поточний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учнів здійснює вчитель на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з навчальних предметів таких освітніх галузей: «Мова і література» «Математика» «Природознавство». Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи зорієнтоване на формування таких якостей, як: рефлексивна позиція мотивація на досягнення успіху в особистісному зростанні. З огляду на це результати навчальних досягнень учнів не озвучують в класі та на батьківських зборах. Ця інформація стосується лише вчителя-учня-батьків. Про навчальні досягнення учнів учитель повідомляє батькам описово, докладно пояснюючи досягнення дитини та надаючи доброзичливо допомогу. Перевірку навчальних досягнень учнів початкової школи здійснюють з огляду на принципи психологічної комфортності та здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу. Щоб запобігти значному психологічному напруженню у першокласників, для виконання ними письмових вправ рекомендовано використовувати простий олівець. Відповідне рішення приймає вчитель з огляду на рівень готовності дітей. Так само вчитель обирає спосіб виправлення помилок — учні або витиратимуть гумкою, або закреслюватимуть. Якщо дитина охайно виправила помилку, оцінку за роботу не можна знижувати. Дитина має право на помилку. Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етапи переходу з письма простим олівцем на кулькову ручку визначає вчитель індивідуально для кожної дитини. У 1-му класі, перевіряючи письмові роботи під час адаптаційного періоду навчання, не рекомендовано використовувати для позначення помилок ручки з червоною пастою. Для оцінювання у зошитах і щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.





Визначайте правильно обсяг домашніх завдань у початковій школі
 
       Учні початкової школи не мають відчували перевантаження. Тому вчителям слід правильно визначати обсяг домашнього завдання. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я тощо З огляду на це передовсім не можна групувати в один день у розкладі занять предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань. Обсяг домашніх завдань визначають, керуючись Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затвердженими постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Так, згідно з пунктом 9.9 ДСанПіН 5.5.2.008-01 при визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати: індивідуальні особливості учнів педагогічні вимоги. ЗАБОРОНЕНО задавати домашні завдання: учням 1-х класів учням 2-4-х класів на вихідні, святкові та канікулярні дні. Домашні завдання передусім мають бути посильними для учнів, щоб вони їх могли виконувати самостійно, здебільшого без допомоги дорослих. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі — 45 хв. у 3-му класі — 1 год 10 хв. у 4-му класі — 1 год. 30 хв. У ​2-му класі учням можна пропонувати домашні завдання, орієнтуючись на конкретну дитину, відповідно диференціюючи за рівнем складності та змістом. Але приймаючи таке рішення, учитель має керуватися доцільністю для успішного просування кожної дитини за освітньою траєкторією. Обираючи домашнє завдання для учнів початкової школи, недопустимо: перевантажувати учнів завданнями з додаткових посібників, зошитів із друкованою основою, якими передбачено, наприклад, зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не був пояснений на уроці задавати написання рефератів.


Оприлюднення результатів навчальних досягнень учнів 
             Результати навчальних досягнень учня не озвучують ані в класі, ані під час батьківських зборів. Ця інформація стосується лише вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють). В усіх класах початкової школи під час уроку вчитель оголошує лише вербальну оцінку. При цьому детально пояснює досягнення учня, надаючи доброзичливо поради, як можна поліпшити оцінки надалі. Оцінку в балах, що відповідає озвученій вербально на уроці, вчитель фіксує у щоденнику учня під час перерви або після уроку. Інформацію про оцінювання навчальних досягнень учня в балах вчитель може: озвучувати персонально під час бесіди з батьками надавати письмово на запит батьків індивідуально для кожної родини. За таких умов акцент з «навчання заради високих балів, гарних оцінок» зміщується на «навчання для здобуття якісної освіти».


           Міністерство освіти і науки України на численні запити вчителів надало роз’яснення щодо деяких пунктів Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Листом «Щодо надання деяких роз’яснень з організації навчально-виховного процесу у початковій школі» від 06.09.2016 № 1/9-464 Міністерство освіти і науки України розглянуло окремі питання щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів у зв’язку зі змінами відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про       затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222». У листі зауважено, що МОН України готує проект наказу «Про затвердження Змін до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів». А поки що доцільно керуватися Орієнтовними вимогами до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (у редакції наказу Міністерство освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009).




Ось для вас кілька фотостоків 
(сайтів із безкоштовними і якісними фото), 
де ви зможете завантажити картинки для ілюстрування своїх матеріалів:


1.      1.Осіння сесія   24 жовтня–05 листопада 2016 р.
2. Зимова сесія   09 січня–21 січня 2017 р.

3. Весняна сесія   27 березня–08 квітня 2017 р.



На виконання Указу Президента України “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України” від 3 грудня 2015 року № 675 Міністерство пропонує провести в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України Перший урок у 2016/2017 навчальному році, присвячений відзначенню цієї знаменної дати. Пропонується така тема Першого уроку для учнів 1-4 класів: «Це наше і це твоє». Матеріали до уроку, а саме - мультфільми, розроблено анімаційним розважально- пізнавальним телеканалом для сімей з дітьми дошкільного та шкільного віку ПЛЮСПЛЮС. (http://plus-plus.tv/dyvys/programy/multserial/ce-nashe-i-ce-tvoye-ochima- ditey-651302.html).

Проект «Це наше і це твоє» - це яскраві та зрозумілі розповіді про геніальні винаходи, природні багатства, блискучі ідеї, що прославляють нашу країну на весь світ.

Екскурсії 
1 клас
1. Екскурсія до бібліотеки.
2. Екскурсія : „ Спостереження за явищами природи. Правила поведінки в природі.”
3. Екскурсія до фізкультурно-оздоровчого комплексу та практичне заняття „ знайомство зі спеціальними спортивними обладнанням та особливості його  використання. Змагання, дитячі спортивні ігри”
4. Екскурсія : „ Дорога до школи. Особливості пересування та дотримання техніки безпеки”.


2 клас
1.Екскурсія до бібліотеки. Зустріч з місцевим письменником.Популяризації дитячої книги.
2.Екскурсія до лісу, парку: „ Природа навколо нас”.
3.Екскурсія до театру: перегляд вистави з наступним обговоренням.
4. Екскурсія містом. Пішоходні переходи. Повторення правил дорожнього руху.

3 клас
1. Екскурсія: „ Спостереження за природою і працею людей своєї місцевості. Відображення вражень у різних видах і формах мистецтва.
2. Практичні заняття та ігри з правил дорожнього руху на спеціально розміченому майданчику або вулиці.
3.Екскурсія6 „ Рельєфний дизайн місцевості рідного краю. Штучний і природний дизайни”.
4. Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними рослинами.

4 клас
1. Екскурсія : „ Спостереження за рослинами, тваринами, погодними умовами свого краю”.
2.Екскурсія до краєзнавчого музею, художньої виставки, творчої майстерні митця. Народні ремесла  України.
3. Екскурсія до аптеки.
4.Робота на пришкільній ділянці. Догляд  за кімнатними, городніми  рослинами.
5. Заготовлення у лісі, парку, полі природних матеріалів для художніх виробів на уроках трудового навчання.
6. Ігри та заняття з повторення правил безпечної поведінки учнів на вулицях і дорогах.

ЗАТВЕРДЖЕНО                                                  Наказ Міністерства освіти і науки України 
08 квітня 2015 року № 412
                                                           
 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
 27 квітня 2015 р. за № 472/26917

  

Інструкція
щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Цією Інструкцією визначаються вимоги до заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – журнал), форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції.

2. У всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності ведеться журнал.

3. Усі записи в журналі ведуться державною мовою. Допускається запис тем уроків (екскурсій, проектів тощо) і частково домашнього завдання (назва тексту тощо) на правій сторінці журналу мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).

4. Записи на всіх сторінках журналу (у тому числі тих, що заповнюють вчителі, які викладають окремі предмети) упродовж навчального року ведуться пастою (чорнилом) одного кольору.

5. Усі записи ведуться чітко і розбірливо. Виправлення з використанням гумки чи коректора не допускаються. Помилковий запис акуратно закреслюється (однією прямою лінією, якщо це слово, і похилою з правого верхнього кута до нижнього лівого у клітинці з балами) і поряд (у цій же клітинці або рядку) пишеться правильний. Виправлення бала, відмітки про успішність, назви теми засвідчується підписом керівника загальноосвітнього навчального закладу і скріплюється печаткою загальноосвітнього навчального закладу (за наявності) внизу сторінки журналу.

6. Усі записи в журналі, необхідні на початок навчального року, здійснюються класним керівником упродовж 5 робочих днів після одержання журналу.
7. Позначення класу на титульній сторінці журналу здійснюється арабськими цифрами. Для позначення паралельних класів використовують прописні літери українського алфавіту (без лапок). Букви можна обирати не обов’язково за алфавітом (наприклад, 1-А, 1-Б або 1-М (музичний) тощо).

8. Запис переліку навчальних предметів інваріантної та варіативної складових відповідно до робочого навчального плану здійснюється на третій сторінці журналу. Назви освітніх галузей не зазначаються.

9. Якщо для вивчення окремих навчальних предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки.

10. Облік годин на вивчення навчальних предметів інваріантної складової робочого навчального плану здійснюють на окремих сторінках журналу, відведених для цього предмета.
У разі якщо загальна кількість годин з навчального предмета складається з годин інваріантної та варіативної складових, усі записи в журналі ведуться на сторінках, відведених для цього предмета.
Облік вивчення предметів варіативної складової (курсів за вибором) здійснюють на окремих сторінках журналу.
Облік годин індивідуальних та групових занять здійснюють на окремих сторінках журналу, де записують прізвища й імена всіх учнів класу, присутність їх на занятті позначається знаком «+». Назва навчального предмета, з якого було проведено заняття, вказується у графі «Завдання додому».

11. У розділі І «Облік відвідування (пропуск занять)» класний керівник щодня відмічає кількість уроків (годин), пропущених кожним учнем (ученицею). Запис робиться у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності («хв.» – через хворобу, «пп» – поважні причини – за письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, «бп» – без поважних причин), а знаменник – кількість пропущених уроків (годин) («хв/5», «пп/4», «бп/5»).
Якщо учень (учениця) певний час перебував (перебувала) у санаторно-курортному закладі, то навпроти його (її) прізвища зазначається «Санаторій. Наказ від ___№___». Водночас в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» навпроти його (її) прізвища на цей період зазначається «Санаторій». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають цьому терміну.
Наприкінці кожного семестру та навчального року обчислюється і записується загальна кількість пропущених кожним учнем (ученицею) уроків (годин) – усього, через хворобу, через поважні причини і без поважних причин.

Відсутність учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, протягом усього навчального року або на певний період (наприклад, на час медичного лікування) у журналі не фіксується. Навпроти прізвища цього учня (учениці) запис робиться один раз «Інд. форма навчання. Наказ від___ №___». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають терміну індивідуальної форми навчання.

12. У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує прізвища та імена учнів в алфавітному порядку без скорочень (у разі збігу прізвища та імені додається запис по батькові), назви навчальних предметів, прізвища, імена та по батькові вчителів, які їх викладають, і систематично протягом року вносить до цього розділу відповідні записи, пов’язані з прибуттям або вибуттям учнів.
Прізвища та імена учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання (крім учнів, для яких індивідуальне навчання організовано з причини кількості учнів менше 5-ти осіб), записують в журналі відповідно до наказу по загальноосвітньому навчальному закладу (на сторінках усіх розділів журналу) з поміткою «Індивідуальне навчання». Облік виконання програм індивідуального навчання для цих учнів ведеться в окремому журналі.
Прізвища та імена учнів, які прибувають у клас посеред навчального року, записують наприкінці списку. Така їх позиція у списку залишається до завершення ведення сторінки. На наступних сторінках усі прізвища записують в алфавітному порядку.
Якщо учні вибувають із класу протягом навчального року, то навпроти їхніх прізвищ на сторінках з усіх предметів робиться запис: «Вибув/вибула». На наступних сторінках журналу прізвище цього учня (учениці) не записується.

13. На лівій сторінці розгорнутого журналу в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» учитель веде щоденний облік навчальних досягнень (із предметів, оцінювання яких здійснюється у балах) та відвідування учнями занять із навчального предмета, який він викладає. Відсутність учня (учениці) на уроці зазначається у журналі під відповідною датою буквою «н».
У графі «Місяць і число» у день проведення уроку (екскурсії, передбаченої календарно-тематичним плануванням із певного предмета, контрольної роботи, практикуму, досліду тощо) проставляється дата проведення. Дата записується дробом, чисельник якого є числом, а знаменник – порядковим номером місяця у році. Наприклад, 04/09. Заздалегідь дати не записуються.

14. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1-му класіз усіх навчальних предметів;
у 2-му класіпротягом І семестру за рішенням педагогічної ради;
у 2­4-му класахіз предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;
у 1­4-му класахз усіх предметів варіативної складової.
Наприкінці семестрів та навчального року з навчальних предметів, з яких оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально, у журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр», «Рік» записується «Зар.» (зараховано). Окремі види перевірок у разі вербального оцінювання (за ведення зошита, діалог, диктант тощо) у журналі словом «Зар.» не фіксують.
У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять із фізичної культури, наприкінці семестрів та навчального року робиться запис «Зв.» (звільнений (а)).
У разі неатестації учня (учениці) через пропуски половини або більшості уроків із навчальних предметів, які оцінюються вербально, робиться запис «Не зар.» (не зараховано). З навчального предмета (предметів), з якого учень (учениця) не атестований, готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якої перевіряється перед початком нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної ради.

15. Навчальна діяльність учнів під час екскурсій, не передбачених навчальними програмами з певних предметів, та тих, які проводяться наприкінці навчального року (що записуються в журналі у розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій»), не оцінюється і балами в журналі не фіксується.

16. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою і фіксується у журналі у 2-4-му класах із таких навчальних предметів інваріантної складової: «Українська мова», мова і читання національної меншини (де зазначається відповідна мова), «Літературне читання», «Іноземна мова», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Трудове навчання».

17. Учитель фіксує у журналі результати оцінювання усних робіт (опитувань) у день, коли відбувалось оцінювання, письмових робіт – з метою надання часу для їх перевірки – у день, коли проводиться наступний з цього предмета урок, але під датою, коли виконувалась робота.

18. У журналі балами фіксуються такі види контролю: у 2-4-му класах – поточний, періодичний, а також виводяться тематичні, семестрові, річні бали; у 4-му класі – результати державної підсумкової атестації з предметів, із яких проводилась атестація.
У разі неатестації учня (учениці) за тему, семестр, рік робиться відповідний запис «н/а» (неатестований / неатестована). Неатестація учня (учениці) за тему не впливає на семестровий та річний бал, якщо наступні теми ним (нею) засвоєні. Неатестація учня (учениці) за І семестр не впливає на оцінку за ІІ семестр та річний бал, якщо програма ІІ семестру засвоєна.
У разі неатестації учня (учениці) з навчального предмета (який оцінюється балами) за ІІ семестр та рік для нього готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якого перевіряється до початку нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.

19. На кожний вид робіт із періодичного контролю, що триває не весь урок, або займає певний час на кількох уроках, чи охоплює діяльність учнів протягом певного періоду, у журналі відводиться окрема колонка з відповідним записом (наприклад «Діалог», «Зошит»).
Колонки для фіксації результатів оцінювання ведення зошитів відводять наприкінці кожного місяця (з предметів «Я у світі» і «Природознавство», у разі якщо ці зошити ведуться, – наприкінці семестрів). У 1-му класі (та у І семестрі 2-го класу за рішенням педагогічної ради) результати перевірки зошитів у журналі не фіксуються.
На правій сторінці журналу одночасно із записом теми уроку зазначаються відповідні види перевірок у ті дні, коли вони проводилися.
Результати періодичного контролю, що проводиться фронтально, записують на лівій сторінці журналу під датою, а вид перевірної роботи (аудіювання, диктант, списування, письмовий переказ, письмовий твір, мовна тема тощо) зазначають у верхній частині відповідної колонки.
Навчальна діяльність учнів, що організовується на уроці після проведення фронтальної перевірки, яка триває частину уроку (наприклад, аудіювання), не оцінюється і балами в журналі не фіксується.
У випадках, коли одну роботу оцінюють за двома критеріями, один із балів записують під датою, а інший бал поруч, в окремій колонці, без зазначення дати. Вид перевірної роботи («списування (грамотність)» і «списування (графічні навички»)) зазначають у верхній частині відповідної колонки.
Усі записи робляться у називному відмінку (наприклад: «Читання», «Діалог»). Допускається скорочення назв за правилами скорочення слів української мови, але читатися вони мають однозначно (наприклад «Усн. перек.»).

20. Бали, записані учителем у журналі, мають відповідати балам, виставленим у зошитах для контрольних робіт, що їх вчитель має зберігати до кінця навчального року. Для цих робіт ведуться окремі зошити.

21. Підсумкові контрольні роботи з навчальних предметів, що можуть проводитися відповідно до розпорядження керівника навчального закладу чи органу управління освітою під час інспектування навчального закладу, фіксуються у журналі під датою фактичного дня проведення з наступним коригуванням календарно-тематичного плану.

22. Відсутність учня (учениці) під час написання контрольної роботи (диктанту, мовної теми, письмового переказу тощо) зазначається у журналі під датою виконання роботи буквою «н». У цьому випадку оцінювання навчальних досягнень учня (учениці) за тему учитель визначає за поточними балами.

23. Тематичний бал виставляється після опрацювання програмової теми (кількох підтем однієї великої теми, кількох невеличких тем, розділу підручника).
Тематичний бал записується у колонці журналу без дати з позначкою «Тема».

24. Бал за семестр виставляється у колонці журналу з позначкою              «І семестр» («ІІ семестр») не пізніше ніж за 3 дні до кінця певного семестру.

25. У 4 - х класах бали, одержані учнями за державну підсумкову атестацію у формі підсумкової контрольної роботи, виставляються на правій сторінці журналу у розділі «Тема», де здійснюється запис «Державна підсумкова атестація».

26. У разі коли учень (учениця) звільнений (звільнена) від державної підсумкової атестації за рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу у журналі у цій колонці робиться запис «зв.».

27. Річний бал виставляється у колонці журналу з позначкою «Рік». Окрема колонка для підсумкового бала не відводиться.

28. У розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій» учитель записує дату, зміст і кількість годин проведення навчальних екскурсій, що не передбачені навчальними програмами з певних предметів і проводяться наприкінці або упродовж навчального року.
Навчальні екскурсії з окремих предметів, передбачені календарно-тематичним планом, записуються на сторінках журналу, відведених для відповідного предмета.

29. У розділі ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» журналу у 1-3-му класах заповнюються рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», у 4-му класі – 4 рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», «Державна підсумкова атестація».
Запис про рішення педагогічної ради у журналі робиться за такою формою:
«Переведено до _______ класу (протокол від ________№__)»;
«Переведено до _______ класу, нагороджено Похвальним листом (протокол від ________№__)»;
«Дано завдання на літні канікули з ________(назва предмета) за індивідуальною формою навчання (протокол від ________№__)».
У цьому випадку до 05 вересня включно робиться повторний запис про рішення педагогічної ради;
«Переведено до іншої школи (класу)» – указати назву загальноосвітнього  навчального закладу (наказ від ________№__);
«Перебував (перебувала) на лікуванні у санаторії чи у санаторній школі (наказ по загальноосвітньому  навчальному закладу від _________№__)»;
«Переведено на індивідуальну форму навчання» тощо (наказ від ________№__).

30. Графи розділу V «Загальні відомості про учнів» журналу заповнює класний керівник, який уносить відповідні записи у зв'язку з прибуттям або вибуттям учнів.
Зміни в обліковому складі учнів у журналі фіксуються після відповідного наказу по загальноосвітньому навчальному закладу із записом «Вибув/вибула (куди?), наказ від _______№___».
Прізвища учнів, які прибули впродовж навчального року, записуються наприкінці списку з позначкою «Прибув/прибула з «__»______, наказ від _______№__».

31. У розділі V «Загальні відомості про учнів»       номер особової справи записується через дріб, де чисельник – велика літера, а знаменник – порядковий номер запису прізвища учня (учениці) в алфавітній книзі (А/45).
Прізвища, імена та по батькові учня, батьків або осіб, які їх замінюють, записуються у відповідних колонках повністю без скорочень.
Не здійснюється запис про батьків (чи одного з них) у таких випадках:
         при позбавленні батьківських прав;
         у разі смерті;
якщо один із батьків не бере участі у вихованні дитини, але водночас не позбавлений батьківських прав (за згодою).
Записуються місце проживання (включає в себе постійне або тимчасове місце проживання дитини) і контактні номери телефонів батьків або осіб, які їх замінюють.
Дані про місце роботи (посаду) та трудову діяльність батьків не записуються.
Дата народження зазначається цифровим способом: число, місяць, рік народження.

32. У розділі VI «Листок здоров’я» медичний працівник загальноосвітнього навчального закладу фіксує інформацію про групу здоров’я кожного учня. Ця сторінка підписується медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу, класним керівником і керівником загальноосвітнього навчального закладу.

33. Перший запис у розділі VII «Зведена таблиця руху учнів класу» робиться на початку вересня (орієнтовно до 05 вересня) у графі «На початок семестру (року)». Наступний запис про кількість учнів, які прибули або вибули, та про кількість учнів станом на перший день ІІ семестру робиться у перший день навчання (у графах «Прибув/прибула», «Вибув/вибула», «На кінець І семестру» і «На початок ІІ семестру»). Останній запис робиться в останній день навчального року.  

34. У розділі VIII фіксується проведення бесід з безпеки життєдіяльності та вступного інструктажу (облік виховних заходів (у тому числі виховних годин, годин спілкування тощо) у журналі не ведеться).

35. Контроль за дотриманням вимог до ведення журналу щокварталу здійснює керівник загальноосвітнього навчального закладу та його заступник з навчально-виховної роботи.
Перевіряти ведення журналу також може особа, яка має право інспектувати загальноосвітній навчальний заклад.
Якщо до ведення журналу немає зауважень, зазначається «Журнал перевірено»; записуються дата, прізвище, ініціали та підпис особи, яка здійснювала перевірку.
Якщо до ведення журналу є зауваження, то особа, яка перевіряє, у розділі ІХ «Зауваження до ведення журналу» стисло фіксує зауваження та пропозиції щодо поліпшення ведення записів у журналі учителем, записує дату, прізвище та ініціали і ставить підпис.
У графі «Відмітки про виконання» вчитель щодо зауважень та пропозицій у триденний термін робить помітку «Виконано» або «Взято до відома», записує дату, своє прізвище та ініціали і ставить підпис.

36. Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу (з урахуванням окремих сторінок для кожної групи при вивченні окремих предметів, якщо клас поділяється на групи) здійснює класний керівник і погоджує із заступником керівника з навчально-виховної роботи.

37. На правій сторінці розгорнутого журналу у день проведення уроку (екскурсії, контрольної, практичної роботи тощо) відповідно до календарного планування записуються дата проведення і його тема. Заздалегідь дати й тема уроку не записуються.
Після написання контрольних робіт у журналі фіксується проведення аналізу результатів контрольних робіт, повторення, узагальнення з теми з відповідним записом «Аналіз контрольної роботи», «Узагальнення (повторення) з теми» тощо.
У разі проведення бінарних уроків (два уроки поспіль з одного або різних предметів) дата і тема кожного з них записуються окремо.
У разі проведення інтегрованих уроків дата і тема кожного з них записуються на сторінці одного з навчальних предметів за вибором учителя.
Якщо заняття проводиться не у формі уроку, то у журналі вказується обрана організаційна форма (наприклад: «Екскурсія до бібліотеки»; «Проект «Зростаємо разом із книгою», «Практична робота «Висаджування квітів» тощо).

38. У графі «Завдання додому» стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) і спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв’язати тощо).
Запис у відповідній графі може не робитися у випадках, коли домашнє завдання не задається.

39. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його замінює, робить запис дати проведення уроку, теми і домашніх завдань. У графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує «Заміна», своє прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.


Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти                                                                      Ю. Г. Кононенко







Вебінари для вчителів початкової школи

25 квітня 13:00–14:00. Бібік Надія Михайлівна. Я у світі. 4 клас. Способи організації навчальної взаємодії на прикладі уроку «Ти і світ людей»
25 квітня 15:00–16:00. Скворцова Світлана Олексіївна. Математика. 2 клас. Методика навчання учнів 2-го класу розв'язування задач в темі "Таблиці множення та ділення"



26 квітня 13:00–14:00. Тагліна Ольга Валентинівна, Іванова Галина Жанівна. Природознавство. 4 клас. Як вивчати тіла і речовини за допомогою міні-проектів

26 квітня 14:00–15:00. Бойченко Тетяна Євгенівна. Основи здоров’я у 4 класі. Теорія і практика
27 квітня 13:00–14:00. Тагліна Ольга Валентинівна, Іванова Галина Жанівна. Я у світі. 3-4 класи. Як навчати дітей охороняти природу за допомогою міні-проектів
27 квітня 15:00–16:00. Скворцова Світлана Олексіївна. Математика. 4 клас. Методика навчання розв'язування задач в 4-му класі: складені задачі, що містять дроби
27 квітня 16:00–17:00. Онопрієнко Оксана Володимирівна. Математика. 1-4 класи. Методична система навчання математики за навчальним комплектом С. Скворцової та О. Онопрієнко
28 квітня 13:00–14:00. Цепова Ірина Вікторівна. Навчання грамоти. 1 клас. Повний навчально-методичний комплект з формування навички письма першокласників за допомогою художніх образів літер.
29 квітня 16:00–17:00. Губарєва Світлана Сергіївна. Англійська мова. 1 клас. Навчання як гра: особливості викладання англійської у початковій школі (на базі підручника Доценко І.В., Євчук О.В. "Англійська мова. 1 клас") + АПРОБАЦІЯ підручників "START UP!" для учнів 1 класів загальноосвітніх навчальних закладів
29 квітня 17:00–18:00. Павліченко Оксана Михайлівна. Англійська мова. 4 клас. Celebrating Easter in the 4th Form (на базі підручника Павліченко О.М., Доценко І.В., Євчук О.В. "Англійська мова. 4 клас. START UP!" для учнів загальноосвітніх навчальних закладів)04 травня 12:00–13:00. Буренко Валентина Миколаївна. Особливості викладання англійської мови у середній школі: найпоширеніші виклики для сучасного вчителя (на базі нового підручника В.М. Буренко для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, серія «Dive into English» )
05 травня 15:00–16:00. Сотникова Світлана Іванівна. Німецька мова. 8(8) клас, 8(4) клас. Презентація нових підручників (автори С. І. Сотникова, Г. В. Гоголєва) + АПРОБАЦІЯ підручників "H@llo, FREUNDE!", « DEUTSCH LERNEN IST SUPER!» для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів)
04 травня 16:00–17:00. Губарєва Світлана Сергіївна. Ефективні стратегії навчання англійської граматики (5-11 класи+) (на базі серії "LET'S PLAY GRAMMAR": I, II, III)
 Посилання на вебінар https://login.webinar.fm/erano276
Методика навчання письма ліворуких дітей
Шарапа Оксана Михайлівна
Драбівецький НВК Золотоніського району
Черкаської області
Методика навчання письма ліворуких дітей

З приходом до школи шестирічних дітей питання щодо навчання письма ліворуких дітей отримало величезну активність. Вчителі все більше і більше переконуються, що перенавчання малят згубне для їх здоров'я, психічної поведінки тощо.
Згадуючи школу 15-річної давнини варто визначити наступні зміни, які відбулися в процесі навчання та ставлення до шульги:
• приділяється більше уваги до проблем ліворукої дитини, до її сприйняття світу;
• на відміну від минулого вчителі не намагаються будь-що перевчити учня, застосовуючи каральні методи: биття по руках, прив'язування руки, одягання рукавиць, замальовування крейдою тощо;
• вчителі намагаються повернутись обличчям до проблеми шульги,


використовуючи хоча б відомі їм методи навчально-виховного процесу;
• якщо в минулому в процесі вивчення нової букви учитель в кращому випадку давав зауваження до дитини-лівші (тим самим піднімав її на сміх перед класом), то зараз він намагається допомогти учню впоратись із труднощами в техніці написання.
Та як навчити шульгу впоратись із виконанням гігієнічних вимог, необхідних при письмі: посадка, положення зошита, рук і т.д. Вимоги до ліворуких школярів значно відрізняються від вимог, що ставляться до дітей, які пишуть правою рукою.
Сучасні науковці та вчителі-практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки.
У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад, дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.
Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.
Посадка під час письма. За правильної посадки ліворукі діти повинні сидіти прямо, не торкаючись грудьми столу. Ноги всією ступнею мають стояти на підлозі або підставці, голова трохи нахилена вправо або тримати голову прямо.
Положення зошита. Зошит лежить з нахилом вправо так, аби правий нижній кут сторінки, по якій пише дитина, був направлений до середини її грудей.
Положення рук, кисті руки та способи утримування ручки. Руки при письмі мають лежати на робочому столі так, щоб лікоть лівої руки трохи виходив за край столу і ліва рука вільно рухалась лінійкою зверху донизу, права ж лежала на столі і знизу притримувала б зошит. Кисть лівої руки більшою частиною долоні має бути повернена до поверхні столу. Точками опори для кисті слугують нігтьова фаланга дещо зігнутого мізинця та нижня частина долоні. Ручка кладеться на середній палець, на його верхню нігтьову частину. Нігтьова фаланга великого пальця притримує ручку, а вказівний палець легко кладеться зверху ручки на проміжок 1,5--2 см від пишучої кульки та керує рухом пальців. В процесі письма триває рух зліва направо (напрямок ручки при письмі лівою рукою - вліво, а рух кисті і пальців - вправо).
Розрізняють три способи письма лівою рукою:
• Перший спосіб є дзеркальним відображенням «праворукого» письма. Таке положення руки значно утруднює процес навчання, оскільки всі зразки розміщуються зліва. А тому дитина не має можливості орієнтуватися на них. Відповідно доцільним для ліворуких дітей є розміщення зразків у рядку справа (мал.3). 

• Другий спосіб полягає у тому, що кисть лівої руки з ручкою розміщується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на поданий зразок чи написане раніше і зменшує кількість помилок під час письма. Саме до такого способу письма спонтанно й найбільш часто приходять діти-лівші (мал.4).

• Під час письма третім способом кисть лівої руки з ручкою знаходиться під рядком. Такий спосіб вважається найбільш зручним, оскільки дитині не доводиться вивертати кисть руки, добре видно зразок. Однак, пишучи у такий спосіб, діти порушують вимоги «праворукої» каліграфії: букви не мають нахилу вправо, а навпаки, нахилені вліво (мал.2).

Очевидно, в даній ситуації до кожного випадку «ліворукого» написання варто підходити індивідуально й, головне, - дати дитині можливість обрати зручний для неї спосіб письма, максимально попередити виникнення мимовільних помилок.
Ліворукій дитині важко орієнтуватись в зошиті, в лінійці. Вона не може відразу визначити ту сторону, з якої потрібно починати писати, плутає напрямок. Ліва рука при письмі виконує рухи, симетричні рухам правої руки, тобто рухи при письмі справа наліво. Для ліворуких дітей в початковий період навчання письму необхідні вправи, які безпосередньо будуть готувати руку до роботи та орієнтації в лінійці.
У шестирічної ліворукої дитини слабко розвинені пальці руки, відсутня координація рухів, що утруднює точне відтворення букв і їх з'єднань за зразком. Для укріплення і розвитку руки та координації рухів у період навчання написанню цілих літер дітям можна запропонувати наступні вправи: застібання і розстібання гудзиків; зав'язування й розв'язування стрічок; перекладання дрібних іграшок трьома пальцями, які тримають ручку при письмі тощо.
Ось деякі вимоги, які необхідно ставити до письма ліворукої дитини:
• правильне написання форм букв та їх з'єднань;
• однакова відстань між буквами і словами;
• збереження лінійності і ритмічності;
• пряме письмо з невеличким нахилом у ліву сторону.
Таким чином, вчителям варто частіше звертати увагу на особливості ліворукої дитини, а вищезгадані пропозиції застосовувати в процесі навчання грамоти.[5,с.100-102]
Між іншим, саме для лівші сьогодні придумано багато корисних речей, наприклад, прописи для лівші-першокласника. Із такими посібниками дитині простіше буде засвоїти навички письма.
Цього року з метою полегшення процесу навчання письма діти-лівші нашого класу користуються прописами, призначені спеціально для ліворуких першокласників, які підготувало видавництво «Ранок» (Харків). Посібники створені на основі прописів з калькою А.М.Заїки «Мій перший зошит» (до букваря М.С.Вашуленка, Н.Ф.Скрипченко). Ці прописи рекомендовані Міністерством освіти і науки України і дуже успішно використовуються.
У чому ж полягає різниця між «традиційними» прописами і прописами для лівшів? Оскільки дитина, що пише лівою рукою, цією ж рукою закриває зразок написання букви чи складу, укладачі вдалися до такої новації. Зразок, з якого зазвичай починається будь-який рядок у прописах, дублюється наприкінці рядка, тобто стоїть і зліва, і справа. Ми переконалися, що таке розташування графічного матеріалу дозволяє дитині спокійно, без зайвих рухів наслідувати зразок, адже він постійно перебуває у полі її зору. Це особливо стосується письма літер, складів та коротких односкладових слів.
Важливим є психофізіологічний стан дитини на час навчання письма: достатньо міцні м'язи всієї руки і особливо дрібні м'язи кисті, щоб утримувати ручку у рухливому стані, досконало регулювати рухи під час письма, витримувати невеликі напруження, можливість контролювати кілька дій одночасно, орієнтуватись у площинному просторі та ін. [3,с.43-44]
Зазначимо, ліворукість — це ознака того, що дитина пише лівою рукою. До того ж лівою рукою може писати й правша, коли права рука недієздатна, наприклад, травмована. Лівобічність — це коли дитина віддае перевагу не тільки лівій руці, нозі, а й лівому оку, вуху. лівобічність може бути абсолютною - коли ліва ознака переважае в усіх чотирьох сферах (нозі, руці, оці, вусі) і може бути переважаючою тільки в трьох сферах із чотирьох. Існує ще так звана амбідекстрія, коли ліва і права руки розвинені на одному рівні. Важливим буде знання вчителя і про домінантне око. Адже воно контролює письмо, і від того, як ведуче око співвідноситься з ведучою рукою, залежить якість письма. У більшості людей одне око домінуюче. Нестабільна домінантність може призвести до порушення руху очей, і дитині буде важко стежити за порядком розташування букв і слів у рядку. Дослідження свідчать, що такий стан ока є перепоною розвитку моторно-сенсорної координації, виробленню автоматизму. Добре було б, щоб інформація такого плану про кожну дитину надавалась учителеві, тоді вироблені разом з психологом настанови могли б допомогти учням у навчанні письма.[1,с.12-14]
Для підвищення ефективності навчання ліворуких необхідно якомога частіше звертатися до можливостей правої півкулі, щоб повніше використовувати притаманні їй особливості: більшу швидкість і емоційність сприйняття, узагальнювання, цілісність, образність, мимовільну пам'ять. [1,с.55] Підвищена емоційність та особливе сприйняття навколишнього простору можуть слугувати основою для реалізації творчих здібностей. Останнім часом до школи увійшли тести, підвищився рівень абстрактності, алгоритмізації навчального, перевірного матеріалу. Для дітей-лівшів це створює труднощі у практичній роботі, де вони могли б задіяти інтуїцію і творчий підхід. Доречно сказати, що у дітей-лівшів переважає схильність до творчої праці, одноманітна робота їм дається гірше. Тому серед скульпторів, художників, артистів, модельєрів, спортсменів, верстатників високої кваліфікації великий відсоток ліворуких. [1,с.60-61]
На перших етапах формування функціональної асиметрії у дітей психічні механізми мовлення і емоцій мають свої особливості. Мовлення дитини тісно пов'язане з емоціями, а специфіка лівої півкулі полягає в обробці мовленнєвих звуків, фонем, як усвідомлених, так і неусвідомлених. У дошкільників мовлення підпорядковується закономірностям не логічного, а безпосередньо чуттєвого сприйняття, що забезпечується діяльністю не лівої, а правої пів¬кулі. Існує думка, що лише з початком навчання ліва півкуля поступово стає не тільки вербальною, а й вербально-логічною.[2,с 153]
Важливо знати про те, що у дитини у процесі розвитку може статися зміна домінуючої півкулі. Момент зміни є тим критичним періодом, коли основні функції центральної нервової системи рівномірно розподілені між двома півкулями, після чого вже починає домінувати права півкуля і розвивається так звана "прихована ліворукість".[2,с.178].
Повертаючись до процесу письма, пригадаємо, що у лівші сприймання і відтворення руху відбувається в одній (правій) півкулі. Тому, сприймаючи образ букви, дитина-лівша на мілісекунди швидше може зреагувати щодо її написання, ніж правша. Треба зазначити, що саме така особливість, наприклад, у спорті (та й інших видах діяльності) часто приносить лівшам перемогу. Письмо ж букви залежатиме від правильності сприйняття форми. Вона може бути сприйнята дзеркально. Тому вчитель має перекона¬тись у тому, що така дитина правильно засвоїла форму (знайшла її серед інших друкованих, рукописних і дзеркально зображених букв). Наступний крок учителя — переконатись у тому, що учень зрозумів, де починати писати букву, куди вести і де закінчувати. Після цього простежувати за написанням кількох букв. Якщо все гаразд, дозволити учню самостійно закінчити рядок. Однак, надовго залишати дитину без уваги не варто, бо діти-лівші після кількох правильних написань часто механічно переходять до дзеркального написання або правильно зображують форму, але починають її письмо з іншого кінця. Тому час від часу потрібно контролювати процес написання букви, поєднання її з наступною. До цього ж залучити й батьків. Адже вдома першокласникам інколи батьки пропонують написати якісь слова і радіють результату, не усвідомлюючи того, що можуть таким чином неправильно формувати навичку письма.[4,с.31-32]
Вчителям відомо про те, що письмо для першокласника — складна діяльність, тому у 1 класі приді¬ляється увага кожній дитині окремо, правша це чи лівша. Учитель спочатку з'ясовує рівень умінь, набутих до школи, що стосуються безпосередньо навчання письма. Протягом першого півріччя у процесі навчання письма учитель має переконатися у тому, що кожний учень засвоїв ті букви, що вивча¬лися у цей період: зберігає читабельну форму букви, правильно її пише і поєднує з іншою. Потрібно пам'ятати, що висота рядкових букв вважається нормальною не нижче за 2,5 мм, інакше під час наростання швидкості письма викривлятимуться складові елементи букв, що призведе до невпізнання букви і як наслідок — орфографічна помилка. У першому класі треба дозволити учням писати повільно. Адже нестабільність домінуючої півкулі ускладнює формування зорово-просторової уяви, що є передумовою розпізнавання і засвоєння форми букви, розміру. Недорозвиток такої уяви провокує дислексію і дисграфію. Тому тут залучаються різні прийоми на допомогу засвоєння літери, групи літер. Стимулюючий наказ "Пиши швидше" відходить аж у 2 клас, тут залишаються слова: "не поспішай, по¬вернись до зразка, порівняй з попередньою буквою, словом, постарайся" та подібне. Швидкість письма почне розвиватись у кожного учня свого часу, коли він певною мірою усвідомить для себе процес писання і ті вимоги, що ставляться. Учителю необхідно тільки вчасно коригувати письмо.[4,с.32]
Не менш важливим фактором у навчанні письма ліворукого є розташування на парті зошита. Для ліворуких учнів пропонується 3 способи.
Положення зошита на парті з нахилом праворуч так, щоб правий нижній кут сторінки, на якій писатимуть, був направлений на середину грудей і, за потреби, трішки зсунутий ліворуч. У міру заповнення сторінки зошит посувається вгору правою рукою. За такого положення зошита ручка в руці утримується трьома пальцями за 1,5-2 см від кульки, щоб не закривати вже написане, і спирається переважно на мізинець і нижню частину долоні. При цьому кисть розташовується під рядком. Лікоть руки трішки звисає з парти, така вимога полегшує рух руки, це пов'язано з роботою м'язів передпліччя. За такого положення зошита нахил письма буде ліворуч. Тут відчувається, що ручку тягне рука. Якщо ж ручку штовхати вперед, то нахил письма буде праворуч, однак цей варіант більше стомлює руку, і вона закриватиме щойно написане. Якщо під час такого положення зошита спостерігається зміна у розмірі букв чи формі, вчителеві варто звернути увагу на те, чи не закриває дитина написане рукою, тобто на положення кисті на парті.[3,с.95]
Другим способом є положення зошита з нахилом ліворуч. До такого способу діти доходять переважно спонтанно задовго до того, як потрапляють до школи, тому й бачимо ми його у житті частіше. При цьому кисть вивертається так, що ручка набуває положення, коли кулька направлена до грудей. Тут опорою кисті (на відміну від 1 способу) будуть два пальці - мізинець і безіменний. Такий спосіб вимагає особливої уваги, а саме: частого перепочинку, виконання вправ для кисті і пальців. Це пов'язано з м'язами кисті. Тривале напруження кисті у такому положенні може негативно вплинути на формування дрібних м'язів і кісток кисті. Однак обидва способи характерні тим, що учень може контролювати ним написане.
Третій спосіб, коли зошит лежить паралельно до нижнього краю парти. Рука на мізинці іде по рядку, звісно, закриваючи написане. Це нераціональний спосіб письма. За такого письма частіше спостерігаються графічні й орфографічні помилки.[4,с.33]
Хочеться, щоб маленькі учні не мали жодних проблем в оволодінні секретами каліграфічного письма.
Література
1. І.Брагина Н.Н. Функциональная асимметрия человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Медицина, 1988. - 237 с.
2. Доброхотова Т. А. Левши / Т. А. Доброхотова, Н. Н. Брагина. - М.: Книга, лтд, 1994. - 232 с.
3. Макарьев И. Если ваш ребенок - левша / И. Макарьев. - Санкт-Петербург: МИК, 1995. - 122 с.
4. Николаева Е. И. Феномен леворукости: Выявление и обучение леворуких детей / Е. И. Николаева // Дошкольная педагогика. - Март-Апрель, 2004.
5. Богомолова Н. Особливості навчання письму ліворуких дітей // Студентський науковий вісник ТДПУ. - Тернопіль, 2004. – Вип. №9. - С. 100- 102.


Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/

Комментариев нет:

Отправить комментарий